Ви перебуваєте: Зйомка на екскурсії й у подорожі
Саме тому на таких ділянках фотограф повинен діяти особливо активно, тому що цими перешкодами багато в чому визначається спортивна змістовність, складність даного маршруту, його особливості, крім того, вони становлять найбільший інтерес для майбутніх глядачів. У пішохідній подорожі складні ділянки звичайно відомі заздалегідь, що полегшує завдання фотографа.
Для зйомки, що йде групи вибирається цікавий і характерний пейзаж, а фотографові доводиться трохи відійти убік. Щоб на фотографіях не одержати нудні зображення п'ят, рюкзаків і потилиць, потрібно уникати знімати позаду, хоча це й простіше. Для цього можна або забігти вперед, або вийти небагато раніше інших із чергового привалу, а потім вибрати підходяще для зйомки місце й почекати групу. Те й інше припустиме, звичайно, на порівняно нескладних, зовсім безпечних ділянках і з дозволу керівника походу.
Знімки з верхньої крапки завжди різноманітять серію фотографій, однак знайти таку можливість вдається далеко не скрізь. Тому всякі піднесення - крутий укіс, скеля дерево, що окремо коштує, міст - повинні оцінюватися й використовуватися в якості позиції для зйомки.
У пішому поході можуть бути всілякі погодні умови: від виснажливої полуденної жари до нічного заморозку, від курних бур до заливних дощів і снігопадів. І все-таки, як правило, за винятком переправ через ріки, не потрібно особливих заходів захисту фотоспорядження: апарат у футлярі під штормівкою, оптика - у невеликій сумці на поясі, экспонометр і небагато плівки в кишенях. |